Віра Клименко-Жукова

Біографія

Віра Федосіївна Клименко (у шлюбі — Жукова) народилася 22 грудня 1921 року в Петриківці. Навчалася в Петриківській школі декоративного малювання, де її вчителем була Тетяна Пата — закінчила школу 1939 року.

Одразу після закінчення школи, у 1939–1940 роках, працювала в артілі імені Надії Крупської у Великих Сорочинцях на Полтавщині. У 1940–1941 роках — на фабриці «Металопіднос» у Москві.

З 1944 року — на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (КЕКХЗ), де з 1947 року очолювала художній цех. Разом з Марфою Тимченко, сестрами Вірою та Ганною Павленко і Пелагеєю Глущенко вона входила до київської групи петриківських майстринь, які 1947 року на Київській сувенірній фабриці імені Шевченка запровадили підлаковий розпис на чорному тлі — метод, що згодом визначив обличчя радянської «петриківки» на десятиліття вперед.

Особлива роль Клименко-Жукової в цій групі відзначається дослідниками окремо: саме вона з 1947 року очолювала відповідний цех КЕКХЗ і зробила найбільший внесок як у значення цього напрямку, так і у рівень майстерності його виконання.

Член Спілки художників України (1945). Померла 28 березня 1965 року в Києві — у сорок три роки.

Творчість

Виконувала декоративні розписи на порцелянових виробах, а також розписи на папері темперою. Серед робіт: ваза з автопортретом (1957), вази (1961, 1963), чайник і чайний сервіз (1964). Декоративні роботи на папері: листівки, суперобкладинка до альбому «Українські декоративні розписи» (Київ, 1957), декоративний килимок і фриз (1957), панно і два фризи (1960), панно з птахами (1963), «Літо», «Міківки» (1964), «Жовті сливи», «Квіти» (1965).

Визнання

Член Спілки художників України (1945). Учасниця республіканських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставок з 1938 року. Роботи постійно представлені в колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва — як один із центральних виразників київського напрямку петриківського розпису на порцеляні.