Мистецтво вільних людей
Петриківка виникла як вільна козацька слобода — тут ніколи не знали кріпацтва. Саме ця свобода, на думку дослідників, стала головною причиною розквіту унікального народного мистецтва — петриківського розпису.
Цікаві факти про петриківський розпис
Десять коротких фактів про одне з найяскравіших явищ українського народного мистецтва — і бонусна презентація, якою можна ділитися.
Зародився розпис на білій стіні хати-мазанки
Петриківський розпис виник як сакральний інтер'єрний розпис, яким оздоблювали піч, вікна та стіни. Згодом розпис перейшов на папір, щоб можливість прикрашати житло мали ті, хто не вміє малювати. Так і виник сучасний петриківський розпис.
Унікальний пензлик із котячої шерсті
Котячі пензлі петриківські майстри виготовляють власноруч. Такий пензлик дозволяє малювати тонкі лінії та створювати характерні елементи, притаманні лише петриківському розпису. Жоден котик не постраждав — перед стрижкою його задобрюють молоком чи сметаною.
Палець — важливий інструмент
Ягоди калини традиційно малюють пальцем — так, щоб було видно відбиток руки майстра. Ще пальцем створюють різні типи квітів, листя, фруктів і ягід. Наприклад, Василь Соколенко виконував свої роботи, використовуючи лише котячий пензлик і власні пальці.
Перші дослідники петриківки
У 1911–1913 роках художниця Євгенія Евенбах на замовлення академіка Дмитра Яворницького створювала копії настінних розписів хат петриківчан. Саме так перші зразки потрапили до музеїв і були задокументовані. Давніші зразки не збереглися.
Чотири хранительки традиції
Тетяна Пата, Надія Білокінь, Параска Павленко та Орина Пилипенко перейняли мистецтво розпису хат від своїх матерів і стали основою для відродження петриківського розпису на початку 1930-х років. Їхній розпис ще називають «джерельним».
1936 — рік заснування Петриківської школи декоративного малювання
Школа заснована за ініціативи Олександра Стативи, мистецтвознавця та місцевого вчителя. Тетяна Пата стала першою викладачкою розпису. Школа випустила декілька поколінь відомих майстрів розпису — Федір Панко, Василь Соколенко, Марфа Тимченко та інші.
Чорне тло — спадщина совєцької уніфікації
Петриківський розпис на чорному тлі з'явився в 1950-х роках — його впровадили на фабриці «Дружба» для масового виробництва сувенірної продукції. Традиційно розпис виконується на білому фоні.
Культурна спадщина ЮНЕСКО
5 грудня 2013 року петриківський розпис став першим українським елементом, внесеним до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Живе мистецтво, а не музейний експонат
Петриківський розпис живе й розвивається сьогодні: у Петриківці працюють Центр народного мистецтва та школа Тетяни Пати, по всій Україні діють студії й дитячі гуртки, у світі регулярно відбуваються виставки та майстер-класи.
Завантажте презентацію та діліться нею
Ми зібрали всі ці факти у зручну презентацію Google Slides. Завантажуйте, діліться з друзями, використовуйте на уроках та лекціях — петриківський розпис заслуговує бути відомим.
Відкрити презентацію