Параска Павленко
Біографія
Параска Миколаївна Павленко народилася 19 січня 1881 року в Петриківці — найстаріша з відомих майстринь петриківського розпису. Малювати її навчила мати ще з шести років: та розписувала квітами комини й стіни хати, і квіти навмисно не забілювали — вони залишалися на стінах по два-три роки.
Розпис у родині Павленків був справою спільною. Коли Параска Миколаївна у 1920-х роках виготовляла «стьожки» для печі, вона малювала зелені листочки й стебла, старша донька Віра виводила червоні квітки, менша Галя «затикувала» сині ягоди винограду, а трирічний Василько вкладав готові стьожки на черінь сушитися. Так мистецтво передавалося не словами, а руками — в живому спільному ділі.
Обидві доньки стали відомими майстринями: Віра Павленко (1912–1991) і Галина Павленко-Черниченко (1919–2008) переїхали до Києва, де розвивали традиції петриківського розпису на порцеляні Київського експериментального кераміко-художнього заводу.
Параска Миколаївна прожила понад сто років і померла 1983 року.
Творчість
У роботах Параски Павленко збереглося найбільше від давнього настінного розпису — вона ніколи не відривалася від його першоджерел. Рослинні мотиви легко лягають на білу поверхню паперу, тональні плями врівноважені, кольорова гама злагоджена, малюнок легкий і віртуозний.
Улюблені сюжети — пташки і квіти. Птахи в неї завжди спрощені, без зайвого опрацювання деталей, локально зафарбовані; якщо сидять удвох — то обернені одне до одного, ніби дзьобають ягоди. Квіти вона компонує навколо центральної — завжди круглої — великої квітки, не з’єднуючи елементи спільними стеблами: цілісність виникає самим розміщенням, а не лінією.
Мазки кладе не щільно — між ними завжди проглядає біле тло, що вносить у розписи мереживну прозорість і легкість. Користується лише п’ятьма чистими аніліновими фарбами — червоною, малиновою, синьою, зеленою і жовтою — і ніколи їх не змішує. Жовтий відіграє допоміжну роль: він поєднує елементи, пом’якшує контрасти між теплою червоною і холодними зеленою та синьою.
Серед відомих творів: «Декоративний мотив» (1964), «Фриз» (1964), «Букет квітів у вазі» (1980), «Килимок» (1980).
Визнання
Учасниця виставок народного мистецтва. Мати цілої мистецької династії — її доньки Віра Павленко і Галина Павленко-Черниченко стали заслуженими майстрами народної творчості УРСР. Роботи зберігаються в приватних колекціях, зокрема у зібранні Андрія Пікуша та Володимира Падуна, твори з яких увійшли до ілюстрованого каталогу 2014 року.