Наталія Статива-Жарко

Біографія

Наталія Іллівна Статива (у шлюбі Жарко) народилася 23 жовтня 1970 року в селі Петриківка Дніпропетровської області. У 1982–1986 роках навчалася в Дніпропетровській дитячій художній школі. У 1987–1991 роках — у Дніпропетровському державному художньому училищі.

У 1991–1992 роках працювала майстринею декоративного розпису в експериментальному цеху Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату в Петриківці. У 1995–2002 роках — молодша наукова співробітниця Білоцерківського краєзнавчого музею. У 2014–2016 роках — викладачка образотворчого мистецтва Білоцерківської школи мистецтв № 1. З 2002 року — на творчій роботі.

Походить із родини Стативи — сестра Валентини Деки, Лідії Булавін та Марії Яненко.

Творчість

Використовуючи столітні надбання петриківського розпису, майстриня поєднує традиційні мотиви з пошуком нових образних ліній та сучасних засобів їх втілення. Створює як декоративно-вжиткові речі (посуд із дерева, скла, кераміки), меблі та інтер’єри, так і графічні твори.

Визнання

Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 1995). Лауреатка Київської обласної премії в галузі народного мистецтва імені Петра Верни (2019). Роботи зберігаються в Дніпропетровському художньому музеї, Національному музеї декоративно-прикладного мистецтва (Київ), Музеї Бориса Гмирі (Київ), Національному музеї українського мистецтва (Київ), Запорізькому обласному художньому музеї, Білоцерківському краєзнавчому музеї, в музеях Хемніца (Німеччина) та Бобруйська (Білорусь), а також у приватних колекціях.